1.Загальні положення

Освітня програма спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 314 з поглибленим вивченням іноземної мови розроблена на виконання Закону України «Про освіту»; «Про повну загальну середню освіту»,на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 та наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 року №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

Освітня програма визначає:

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою базової середньої освіти;

- обсяг навчального навантаження.

Освітня програма містить:

- навчальний план для 5-6-х класів;

- перелік модельних навчальних програм;

- форми організації освітнього процесу;

- опис інструментарію оцінювання.

Під час розроблення освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладу освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Для реалізації мети повної загальної середньої освіти, а також належної організації освітнього процесу заклад освіти використовує в освітній діяльності цю освітню програму.

Освітня програма спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 314 з поглибленим вивченням іноземної мови, розроблена на основі Типової освітньої програми, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту», та:

- відповідає структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;

- визначає (в обсязі, не меншому, ніж встановлено Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження в годинах, його розподіл між освітніми галузями;

- містить навчальний план, що ґрунтується на додатку 3 Типової освітньої програми і передбачає перерозподіл годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім української мови та фізичної культури) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами;

- містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі, не меншому, ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;

- опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідними документами (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

3. Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі базової середньої освіти, його розподіл між освітніми галузями у 5-6-х класах

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) школи сформовано у відповідності до додатку 1 типової освітньої програми.

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями, предметами та інтегрованими курсами.

Рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями визначено відповідно до базових навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту).

4. Навчальний план

Навчальний план на 2023/2024 навчальний рік містить:

- перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі;

- розподіл навчального навантаження між навчальними предметами (інтегрованими курсами), обов’язковими для вивчення;

- додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей.

У навчальному плані визначено перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі.

Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі, відповідно до пункту 26 Державного стандарту, визначено закладом освіти в межах заданого діапазону «мінімального» та «максимального» навчального навантаження.

Кількість навчальних годин на вивчення окремих освітніх галузей заклад освіти зменшив до мінімального показника.

Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин (резерв навчальних годин) у кожній освітній галузі перерозподілено закладом освіти між освітніми компонентами цієї освітньої галузі або на інші освітні галузі (див. таблицю).

Кількість навчальних годин на вивчення окремих освітніх галузей заклад освіти збільшив, включно до максимального показника, з урахуванням перерозподілу різниці між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин інших освітніх галузей (див. таблицю).

Кількість навчальних годин, визначена у навчальному плані на вивчення вибіркових освітніх компонентів, не включається до максимального показника навчального навантаження, передбаченого на ту чи іншу освітню галузь.

Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять розподілені, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів.

Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані закладу освіти не перевищує загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.

Варіативна складова навчального плану (вибірковий освітній компонент) передбачає вивчення другої іноземної мови в кількості 2 години на тиждень, а саме:

Друга іноземна мова включається до навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти відповідно до Статуту школи як вибірковий освітній компонент за рахунок перерозподілу навчальних годин інших освітніх галузей і не включається до максимального показника навчального навантаження, передбаченого на мовно-літературну освітню галузь

Відповідно до Типової освітньої програми (наказ МОН від 19.02.2021 №235) години, передбачені для фізичної культури не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів. Уроки фізичної культури є обов’язковими і проводяться не менше трьох разів на тиждень (частина четверта ст.26 Закону України Про фізичну культуру і спорт).

Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь реалізується через предмет «Здоров’я, безпека та добробут», в який інтегрується предмет морального спрямування «Етика»

Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюватиметься не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегруватиметься у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складової навчальних планів.

Навчальний план зорієнтований на роботу закладу освіти за 5-денним навчальними тижнем

Додаток 3

до Типової освітньої програми для 5-9 класів

закладів загальної середньої освіти (Наказ МОН України № 235 від19.02.2021 р.)

Навчальний план на 2023-2024 навчальний рік

спеціалізованої загальноосвітньої школи № 314 ІІ ступеня

з українською мовою навчання

Директор Іван ЖЕБЧУК

5. Модельні навчальні програми

Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.

Модельні навчальні програми у спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 314 з поглибленим вивченням іноземної мови використані для всього рівня базової середньої освіти (5-9 класи) або окремо для адаптаційного циклу (5-6 класи). Всі модельні навчальні програми отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

Спираючись на модельну навчальну програму (Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи»(інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (авт. Масол Л. М., Просіна О. В.), школа розробила навчальні програми з Образотворчого мистецтва та Музичного мистецтва, які містять ключові компетентності, структуру, опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та відповідною модельною навчальною програмою.

Предмет «Етика» вивчатиметься в рамках інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут». Навчальна програма з інтегрованого курсу розроблена на основі модельних програм «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Шиян О.,Волощенко О.,Гриньова М., Дяків В., Козак О., Овчарук О., Седоченко А., Сорока І., Страшко С.). та

Зазначені навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою школи.

6. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

- мовно-літературна;

- громадянська та історична;

- математична;

- природнича;

- інформативна;

- технологічна;

- соціально і здоров’язбережувальна;

- мистецька;

- фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Завдання освітніх ліній у 5-6 класах реалізуються на основі тематичного планування та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу.

Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

 вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно й письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження;

 здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне використання української мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

 математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

 компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

 інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

 екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

 інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

 навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища;

 громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

 підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

7. Форми організації освітнього процесу

Освітній процесу школі організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

Навчання учнів 5-6 класів відбувається очно, в одну зміну, з можливістю перебування в укритті під час повітряних тривог. Освітній процес розпочинається о 8.30, закінчується не пізніше 15.05 субота та неділя - вихідні дні.

Режим дня в закладі підпорядкований створенню оптимальних умов для здійснення якісної освітньої діяльності Режимом роботи закладу визначається чергування предметів, розклад навчання з метою забезпечення рівних умов для здобуття освіти. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального навантаження.

Залежно від безпекової ситуації форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року, а також організовуватися в дистанційному форматі або за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими. Таке поєднання можливе, зокрема, для різних предметів, виду занять, або для різних класів, коли частина класів навчається очно, інша – дистанційно в синхронному режимі.

Основними формами організованої освітньої діяльності 5-6-класників є щоденні інтегровані заняття, підгрупові предметні заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні.

Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

 формування компетентностей;

 розвитку компетентностей;

 перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

 корекції основних компетентностей;

 комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу передбачено екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, вистави, брифінги, квести, навчальні проєкти, інтерактивні уроки (урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні уроки, відеоуроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей, вимірювання результатів, моніторинг успішності може здійснюватися у формі співбесіди, онлайн-тестів, GoogleForms, контрольного навчально-практичного заняття, захисту проєкту. Практикується використання елементів STEM-технологій.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

У 5-6 класах освітній процес може бути організованим і дистанційно (навчання з використанням дистанційних технологій), відповідно до Положення про дистанційне навчання від 28 вересня 2020 за N 941/35224 .

7. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

Згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти. Для визначення рівня досягнення результатів навчання учнів 5-6 класів в закладі застосовується орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

Відповідно до рішення педагогічної ради школи від 31.08.2023 р. № 11у вересні в 5 класах відбуватиметься рівневе, з жовтня – бальне оцінювання. Результати навчальних досягнень відображатимуться в електронному журналі «Єдина школа».

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, підсумкове та проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», та супроводжується вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці.

Систему оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» здійснюється на позитивному ставленні до кожного учня і враховується не рівень недоліків та прорахунків, а рівень особистих досягнень. Визначення досягнень учнів у рівнях (високий, достатній, середній, початковий) із зазначених вище галузей надають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість, оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх чи фізичних здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого, може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти, а саме:

 формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання;

 інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Впроваджується поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності;

 надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним;

 створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);

 створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання;

 корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

Поточний контроль проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, поєднання індивідуальних форм із фронтальною роботою класу.

Тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не враховуються. Семестрове оцінювання здійснюється за результатами контролю.

Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт не проводяться. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння.

Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5-6 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти. Графа «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Зазначена графа заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. Спостереження проводяться впродовж року за планом, визначеним закладом. Аналізуються наскрізні вміння учня/учениці, зокрема, вияв інтересу до навчання, розуміння прочитаного, вміння висловлювати власну думку, критично та системно мислити, логічно обґрунтовувати власну позицію, діяти творчо, вияв ініціативи у процесі навчання, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими з метою заохочення подальшого розвитку відповідних умінь. Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки навпроти сформованого уміння. Педагогічний колектив може виробляти власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і застосовувати у тому числі вербальні характеристики замість позначки. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року або в разі зміни здобувачем освіти навчального закладу. Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу. Заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів досягнень учнів упродовж навчального року.

У класних журналах і в Свідоцтві перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах результати навчання зазначаються за допомогою виставлення відповідних балів.

Під час оцінювання навчальних досягнень враховуються дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем/ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

У межах академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

Оцінювання здобувачів освіти екстернатної форми навчання.

Учні/учениці, що перебувають на екстернатній формі навчання, складають річне оцінювання, що проводиться з усіх навчальних предметів, обов’язкових для вивчення відповідно до освітньої програми до закінчення навчального року. Для екстернів, які здобувають загальну середню освіту за кордоном, а також для осіб, які проживали чи проживають на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, оцінювання може проводитися протягом усього навчального року. Результати річного оцінювання оформлюються протоколом оцінювання.

Протягом одного навчального року екстерн може пройти оцінювання за один або кілька класів у межах одного або декількох рівнів повної загальної середньої освіти.

Оцінювання здобувачів освіти сімейної форми навчання.

Здобувачі освіти за сімейною формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання. Для таких учнів учителями проводяться консультації 1 або 2 рази на семестр у режимі, визначеному відповідно до можливостей здобувачів освіти.

Школа забезпечує ознайомлення учнів/учениць із переліком питань, за якими здійснюється оцінювання. Засоби оцінювання визначає педагогічний працівник з урахуванням змісту індивідуального навчального плану (за його наявності). Завдання для оцінювання складає заклад освіти (відповідно до освітньої програми та навчальних програм з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), а також особливостей засвоєння освітньої програми, визначених індивідуальним навчальним планом (за його наявності).

Оцінювання учнів з ООП.

Відповідно до індивідуальних особливостей освітньої діяльності для кожного учня з особливими освітніми потребами, який навчається в інклюзивному класі, у порядку, визначеному законодавством, складається індивідуальна програма розвитку та індивідуальний навчальний план (за потреби). Індивідуальний навчальний план розробляється на основі освітньої програми закладу і результати навчання оцінюються за орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень, що встановлені для закладу.

Оцінювання учнів з використанням технологій дистанційного навчання.

Для учнів 5-6-х класів здійснюється поточне, формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

Оцінювання результатів навчальної діяльності може здійснюватись у синхронному або асинхронному режимі.

У синхронному режимі учні можуть: виконувати тести на освітніх платформах за вибором вчителя та з урахуванням можливостей учня; виконувати письмові роботи, у тому числі диктанти, із використанням відеоінструментів; брати участь в усних формах контролю (усний переказ, читання напам’ять вірша та прозових текстів, запис відеовідповідей, презентація та захист проєктів тощо) із використанням відеоінструментів індивідуально або в групах; брати участь в онлайн-семінарах та онлайн-форумах із використанням відеоінструментів; виконувати інші завдання, які пропонує вчитель.

В асинхронному режимі визначається такий порядок: проходження тесту один раз, обмеження в часі на виконання завдання, встановлення термінів для здачі тесту, контрольної, практичної або самостійної роботи тощо, перевірка вручну, без показів правильних відповідей, повідомлення результатів індивідуально після здачі робіт всіма учнями. За необхідності учитель може провести додаткове усне опитування учнів за допомогою одного із засобів телефонного або відеозв’язку.

Результати оцінювання навчальних досягнень фіксуються в електронному журналі ЄШ, щоденнику (за наявності), надсилаються в індивідуальному порядку шляхом використання одного із засобів зв’язку (електронної пошти, смс-повідомлення, повідомлення в одному з месенджерів, повідомлення по телефону тощо). Оприлюднення списку оцінок для всього класу є неприпустимим.

Поточне оцінювання вчителі можуть здійснювати в усній і письмовій формах, застосовуючи такі його види: тестування, практичні, контрольні, діагностичні роботи, дослідницькі та творчі проєкти, есе, усні співбесіди та опитування тощо. Кількість робіт, які підлягають поточному оцінюванню та передбачають фіксацію оцінки у класному журналі, під час дистанційного навчання варто оптимізувати з метою уникнення перевантаження учнів.

Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне) може здійснюватися віддалено, із використанням цифрових технологій для всіх здобувачів освіти, незалежно від форми, за якою вони здобувають освіту. Підсумкова оцінка за семестр виставляється з урахуванням результатів поточного, тематичного оцінювання, оцінювання різних видів діяльності. Річне оцінювання виставляється з урахуванням результатів оцінювання за перший та другий семестри навчального року.

Якщо оцінювання проводиться в синхронному режимі, рекомендовано передбачити додаткову можливість його проходження для учнів, які не мають технічних засобів навчання або постійного підключення до мережі Інтернет, а також для тих, у кого відбувся технічний збій під час проходження оцінювання.

За відсутності засобів Інтернет-зв’язку, зворотній зв’язок з учнями вчитель може підтримувати в телефонному режимі, а виконані завдання отримувати поштою.